(Due to technical issues, the search service is temporarily unavailable.)

Географічне розташування
Село Журівка входить до складу Новоархангельської об’єднаної територіальної громади Кіровоградської області. Розташоване за 18 км на південний схід від смт Новоархангельськ, воно межує з селами Веселий Кут та Зоряне. Ландшафт Журівки формується хвилястими пагорбами, ярами та невеликими лісовими масивами, а через його територію протікає струмок Вільшанка, що впадає в річку Синюху. Село з’єднане з райцентром асфальтованою дорогою, що сприяє транспортуванню сільськогосподарської продукції.

Історичний нарис
Журівка заснована у першій половині XIX століття переселенцями з Чернігівщини, які шукали родючих земель для обробітку. Назва села, ймовірно, походить від прізвища першопоселенця Жура або пов’язана зі словом «журба» — за переказами, місцевість спочатку називали «Журове поле» через сумні історії про боротьбу з набігами кочівників. У 1860-х роках село входило до Єлисаветградського повіту, а його мешканці займалися ткацтвом і вирощуванням буряків. Під час Голодомору 1932–1933 років у Журівці загинуло понад 150 осіб, про що свідчить меморіал із каменем-плакальником біля сільської ради. У роки Другої світової війни село було окуповане нацистами (1941–1943), а після звільнення відбудоване завдяки зусиллям місцевих жінок та дітей.

Економіка та інфраструктура
Сьогодні Журівка — це аграрне село, де ключову роль відіграє рослинництво. Місцеві фермери вирощують пшеницю, ячмінь та цукрові буряки, а також експериментують з вирощуванням лаванди для парфумерної промисловості. На околиці села діє цех з переробки молока, який постачає сир та сметану до магазинів Новоархангельська. Інфраструктура включає загальноосвітню школу І-ІІ ступенів, амбулаторію, будинок культури з кіно-лекційною залою та три продуктові магазини. У 2023 році село підключили до програми «Розумний село», що забезпечило безкоштовний Wi-Fi у громадських місцях.

Культура та пам’ятки
Журівка славиться своїми традиціями. Щороку на Меланку (13 січня) тут проводять обрядове свято з колядками та вертепами, а на Петра і Павла (12 липня) організовують ярмарок народних умільців. Архітектурною гордістю села є Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1885 р.), зведена у неоготичному стилі. За радянських часів її перетворили на склад, але у 1990-х роках вона була відновлена, і сьогодні тут зберігається старовинна ікона Святого Миколая. Також у селі варто відвідати етнографічний музей «Хата століття», де представлені побутові речі XIX–XX ст., зібрані мешканцями.

Демографія
Населення Журівки станом на 2023 рік становить близько 350 осіб. Близько 60% мешканців — пенсіонери, але останнім часом до села повертаються молоді сім’ї, які займаються органічним землеробством. Етнічний склад переважно український, з невеликою кількістю вихідців з Молдови.

Сучасні виклики та ініціативи
Головні проблеми села — зменшення кількості робочих місць, старіння водопровідної системи та недостатнє фінансування культурних проєктів. Однак громада не зупиняється: у 2022 році тут створили громадську організацію «Журівка майбутнього», яка займається відродженням старовинних ремесел. За підтримки ЄС у селі відкрили майстерню з виробництва екологічних іграшок з дерева, а туристичний маршрут «Лавандові поля» приваблює любителів фотографії.

Висновок
Журівка — це село, де минуле живе поруч із сучасністю. Його історія, наповнена трагізмом і надіями, надихає мешканців боротися за розвиток. Лавандові поля, старовинні храми та ентузіазм громади роблять його не лише частиною Кіровоградщини, а й символом відродження українського села. Сьогодні Журівка чекає на інвестиції та туристів, щоб розказати світу свою унікальну історію.