Географічне розташування
Село Лозуватка входить до складу Новоархангельської об’єднаної територіальної громади Кіровоградської області. Розташоване за 12 км на північний схід від смт Новоархангельськ, воно межує з селами Калинівка та Вітрогон. Ландшафт Лозуватки вражає розлогими луками, ярами з чагарниками та мальовничими ставками, створеними на притоках річки Синюхи. Через село проходить автошлях місцевого значення, що з’єднує його з ключовими населеними пунктами району.

Історичний нарис
Лозуватка заснована наприкінці XVIII століття козаками-поселенцями, які оселилися на родючих землях для захисту кордонів від кочівників. Назва села, ймовірно, походить від слова «лоза» — тут колись росли густі зарості вербових та лозових чагарників. У ХІХ ст. село входило до Єлисаветградського повіту, а його мешканці займалися вирощуванням жита, тютюну та бджільництвом. Під час Голодомору 1932–1933 років Лозуватка втратила понад 100 осіб, про що свідчить меморіальний хрест біля сільського клубу. У роки Другої світової війни село пережило окупацію (1941–1943), а після звільнення стало центром відродження ремесел.

Економіка та інфраструктура
Основа економіки Лозуватки — сільське господарство. Місцеві фермери вирощують пшеницю, соняшник та овочі, а також утримують приватні пасіки, які постачають мед у регіони України. На околиці села діє цех з переробки сільськогосподарської продукції, що співпрацює з місцевими агрофірмами. Інфраструктура включає школу І ступеня, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури з етнографічною експозицією та кілька магазинів. У 2023 році село підключили до програми «Цифровий регіон», що забезпечило високошвидкісний інтернет.

Культура та пам’ятки
Лозуватка зберігає автентичні українські традиції. Щороку на Зелені свята тут проводять обряд «Водити куст», де прикрашають хати гілками верби. Архітектурною гордістю села є Церква Святого Іллі (1898 р.), зведена у стилі українського бароко. За радянських часів її використовували як клуб, але у 2000-х роках вона була відреставрована коштами громади. Також у селі варто відвідати музей народного побуту, де зберігаються старовинні ткацькі верстати, гончарні вироби та козацька зброя.

Демографія
Населення Лозуватки станом на 2023 рік становить близько 280 осіб. Більшість мешканців — люди похилого віку, але останніми роками до села повертаються молоді сім’ї, які займаються агротуризмом. Етнічний склад переважно український, з невеликою кількістю родин молдовського походження.

Сучасні виклики та ініціативи
Головні проблеми — знелюднення, зношені дороги та недостатнє фінансування соціальних проєктів. Однак громада активізувалася: у 2022 році тут запустили проєкт «Лозуватські джерела», спрямований на відновлення ставків та створення зон відпочинку. За підтримки міжнародних фондів відкрили майстерню з виготовлення лозових кошиків, які продаються на ярмарках області. Туристичний маршрут «Стежками козаків» включає відвідування історичних місць та майстер-класи з традиційних ремесел.

Висновок
Лозуватка — це село, де кожна лоза нагадує про міцність коренів, а природа дарує натхнення. Воно поєднує віковічну мудрість попередніх поколінь із сучасними ініціативами, демонструючи життєздатність українського села. Незважаючи на виклики, Лозуватка залишається символом надії, де традиції й інновації йдуть рука об руку, запрошуючи всіх відкрити свою унікальність.